Служіння Товариства у світі

Чим займаються єзуїти, розсіяні по цілому світі? На які потреби намагаються відповісти? Якою є їхня місія сьогодні, на початку ХХІ століття?

«Єзуїти є повсюди», - кажуть про них, тобто з багатими й з бідними; в ділових колах та в трущобах, в університетах і в сільських школах, серед вчених, але й поруч з неписьменними.

Це правда. Вони є повсюди – але не будь-де. Вони роблять багато речей – але не будь-що і не як-небудь. Кожен єзуїт дотримується критеріїв, які з часів св. Ігнатія визначають місію Товариства Ісуса. Конституції ордену ясно говорять, що потрібно робити: шукати добра найбільш загального, найбільш нагального та найбільш тривалого. Єзуїти мають відправлятися туди, де немає кому працювати і де Церква має найбільшу потребу.

«Всесвітнє бачення» визначає мету нашої місії – допомагати людям. Але, опинившись на місці, кожен сам повинен аналізувати конкретну ситуацію, в якій знаходяться ці люди, враховуючи їхню культуру, менталітет, звичаї, державний устрій, близькість до Бога тощо.

32-а Генеральна Конгрегація, яка була скликана в 1975 році Генеральним Настоятелем чину о. Педро Аррупе, узагальнила діяльність єзуїтів у формулі: «служити вірі і сприяти справедливості».

Для здійснення цієї мети всі були покликані все більше входити до життя тих людських спільнот, в яких вони виконують свою працю, проникати до їхньої культури, щоб пронизати її християнським життям та доброю новиною.

На запитання, яке було поставлено одним журналістом щодо основних напрямків діяльності Товариства Ісуса, Генеральний Настоятель отець Петер-Ханс Кольвенбах відповів:

«Діяльність єзуїтів у різних країнах, у тому числі й третього світу, є дуже різноманітною. Засновник Товариства Ісуса Ігнатій Лойола не хотів, щоб єзуїт обмежувався якою-небудь однією працею. Він мусить бути готовий до будь-якої роботи, яка в конкретних умовах тієї або іншої країни є найнагальнішою, найнеобхіднішою для надання духовної допомоги. Саме тому десь діє університет, десь – радіо або телестанція, десь – духовна місія, а деінде – проект розвитку. При всій цій різноманітності постійно йдеться про цілісне виховання людини через відкриття їй Христового Євангелія в конкретній ситуації даної країни, населення й культури. Але це також означає, що єзуїти готові служити повсюди, у будь-якій точці світу – там, де є потреба у цьому духовному служінні».

Сьогодні наше служіння має чотири головні виміри:

Кожна провінція Товариства має свій особливий профіль діяльності. Майже повсюди провадиться освітня діяльність. Необхідно відмітити освіту богословську й пастирську: центри філософського та теологічного навчання, центри катихетичной формації тощо, які призначенні для підготовки як єзуїтів, так і інших людей, та більш загальну освіту: середні і технічні школи, університети.

Майже повсюди єзуїти провадять пастирську працю безпосередньо в парохіях або здійснюють духовне керівництво в різних рухах та асоціаціях.

Вони приділяють особливу увагу духовному керівництву та супроводу, що надається у першу чергу людям, які мають прийняти важливі рішення щодо свого життя, та хотіли б це зробити перед обличчям Бога. Єзуїти пропонують цим людям участь у Духовних вправах у спеціально створених для цього центрах та реколекційних домах.

У багатьох країнах єзуїти беруть участь у захисті знедолених шарів суспільства, розділяючи з ними умови їхнього життя. По цілому світі вони працюють з біженцями та імігрантами, а особливо там, де вирують війни і громадянські конфлікти – наприклад в країнах Африки.

Деякі єзуїти займаються виданням газет ті журналів. Майже у кожній провінції вони видають численні огляди, що присвячені християнській культурі, філософії, теології, точним і гуманітарним наукам, мистецтву. Деякі працюють в католицьких телевізійних і радіопрограмах.

Майже повсюди єзуїти присвячують себе науковим дослідженням, чи то в галузі точних наук, чи то в галузі наук гуманітарних та суспільних. Це особливо потрібне для того, щоб підтримувати зв'язок Євангелія з суспільною дісністю. В багатьох країнах Товариство має центри суспільних досліджень.